Головні центри ударів білоруської армії вже визначені: Дії свідчать про те, що вона готується до нападу – журналіст

Все, що зараз відбувається у Білорусі, мало нагадує оборону. У них триває мобілізація із запасу, білоруські вояки вчаться будувати понтонні переправи “для захисту”. Але понтонні переправи – це про напад.

Про це розповів громадський діяч та речник InformNapalm Михайло Макарук, повідомляє 24 канал. Він також зазначив, що не можна оминути увагою імпорт зброї, туди постійно довозять С-300 чи С-400, але сидіти за пультом керування навряд будуть білоруси.

Усі говорять, що білоруси не вміють воювати, і це справді так. Але умовні 20 тисяч живої сили, чи навіть 5 тисяч, відтягуватимуть наших захисників, говорить Макарук.

“І коли до Білорусі попрямують перші труни, російська пропаганда почне верещати, що “українські фашисти убілі білоруських мальчікаф”. Таким чином, білорусів просто нацькують на нас”, – додає речник InformNapalm.

Повториться Перша чеченська війна – спочатку на смерть послали бидло (строковиків), а потім інших, це сценарій вже відпрацьований, говорить Михайло Макарук.

“Головним завданням білорусів буде перерізання наших доріг у напрямку “захід – центр” для сполучення армії”, – зазначає журналіст.

Головні точки ударів для білоруської армії вже визначені:

  • Ковель;
  • Вараш;
  • Сарни;
  • Овруч;
  • Чернігівщина.

“Тому коли певні експерти розповідаються мені, чому ми тримаємо бойові бригади на Заході України – саме для того, аби не допустити реалізацію цього сценарію”, – резюмує Макарук.

Яка ймовірність нападу зі сторони Білорусі за іншими даними

Відомо, що Білорусь зосередила на кордоні з Україною до 7 батальйонів. У прикордонних районах проводять додаткові заходи з інженерного обладнання пунктів пропуску й розгортають додаткові засоби радіоелектронної боротьби. Однак цих військ та техніки досі недостатньо, щоб організувати напад.

З цими тезами погоджуються і в Інституті дослідження війни. За їхніми даними, армія Білорусі не є боєздатною силою. У неї недостатньо засобів, низька бойова готовність і нема реального бойового досвіду, на відміну від ЗСУ. Окрім цього, Лукашенкові армія потрібна для того, аби утримувати свій режим.