Нас розвели по камерах по 2-6 людей у кожній. Ліжок вже тут вистачало на всіх. Годували нас тричі на день, їжа, ну просто жахливої якості і в недостатній кількості

Умови перебування там були кращі ніж в Оленівці, у кожного своє ліжко, більш комфортний туалет (це саме в моїй камері), перші дні було холодно, потім видали бушлати. На ліжках сидіти не можна, інколи навіть ганяли, щоб ми і на лавках не сиділи. Виходить – цілий день на ногах.

⁃ Розкажіть про умови перебування в самому СІЗО:

Нас розвели по камерах по 2-6 людей у кожній. Ліжок вже тут вистачало на всіх. Годували нас тричі на день, їжа, ну просто жахливої якості і в недостатній кількості, інколи на вечерю давали тільки скислу кашу. Раз на тиждень пускали у гарячий душ. У камері був рукомийник. Давали мило, зубну пасту, щітки, туалетний папір, засоби жіночої гігієни.

О 6 підйом, о 22 відбій, бували дні, коли на розсуд наглядачів нам оголошували відбій десь о 23-24:00. Нашу камеру – жодного разу не вивели на прогулянку, тобто весь цей час ми сиділи закриті у 4 стінах.

⁃ Чи дозволяли комусь дзвонити, писати листів – за Женевською Конвенцією полонені мають право на спілкування з зовнішнім світом?

Ні, не дозволяли

⁃ Чи були допити, чи ще якісь слідчі дії?

Звичайно, слідчий комітет РФ, та ще люди, представниками якої структури вони були, я не змогла для себе виявити. Можливо прокуратура
⁃ Чи був моральний тиск на людей?

Так був, постійний. Нам постійно казали: «Зеленський оголосив вас зрадниками, вас ніхто не чекає і ніхто не буде обмінбвати», «Коли ви приїдете в Україну, вас там посадять / вб’ють», «України вже майже нема, вам легше дочекатись, коли буде усюди Росія», «Наша сторона готова хоч зараз вас відправити, але Україна гальмує процес». Заставляли вивчати гімн, герб, стяг РФ, ганебний вірш «Простите нас родные россияне» та інше.

⁃ Чи був до вас доступ якихось організацій – ООН, ОБСЄ, Міжнародний комітет Червоного Хреста?

Ні, не був.

Це невелика частина інтерв’ю, яку можна було оприлюднити. Усе інше – або занадто жахливе для публікації у відкритий доступ, або закрите для розголосу, поки йде слідство.

Так друзі, сьогодні у XXI сторіччі, у центрі Європи, знов повторюються ті самі жахи, що і майже сто років тому. І про це знов вперто мовчать. МКЧХ, ОБСЄ, ООН, ЄС.

Але як не намагаються приховати правду, вона все одно випливе назовні.

11 липня Олег Котенко, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, назвав число – 7200 зниклих безвісти – більша частина яких є у полоні.

На зустрічі з родинами полонених, представник МКЧХ назвав орієнтовне число від їх організації – 8000 осіб.

Коли вся Україна почула про 32 водіїв-волонтерів з Маріуполя, їх звільнили з полону. Не обміняли. Не відбили за допомогою військової спецоперації. А відпустили. Бо про них говорили.

За Женевською конвенцією, медики, журналісти, кухарі, музиканти не йдуть на обмін, їх просто передають сторонам, бо вони не комбатанти.

Прохання до кожного громадянина України, допоможіть із розголосом. Кожен ваш голос може врятувати Людину. Весь світ має знати про те, що Росія незаконно утримує у полоні медиків, велика частина з яких – жінки. Врятуйте їх!!!

(c) Андрій Кривцов, опубліковано Надією Умриш.

Думка автора може не відображати думку редакції. Редакція не несе відповідальності за обґрунтованість і тлумачення думки автора, а сайт є лише носієм інформації.