Ось і все: на українців чекають складні роки. Що буде із зарплатами та як не втратити роботу

В Україні рівень зарплат у різних галузях упав до 50%, а близько третини працівників зіткнулися з необхідністю пошуку роботи. Щонайменше в найближчі два роки реальний розмір зарплат на довоєнний рівень не повернеться, затребуваними на ринку праці будуть далеко не всі.

Очікувати, що війна закінчиться найближчими тижнями, а економіка миттєво відновиться, не варто. Такий варіант також не можна відкидати, проте планувати своє життя варто, все-таки виходячи з більш збалансованого сценарію. І такий сценарій розробив та опублікував Національний банк України, передає Obozrevatel.

На нас чекають щонайменше два економічно дуже важкі роки. Проблеми з демографічною ситуацією, з ринком праці існували й до повномасштабної війни. А тепер значно загостряться. Ось кілька показових цифр (із прогнозів НБУ):

– реальна зарплата (з урахуванням інфляції) 2022-го впаде на 27%;

– номінальний (без урахування інфляції) розмір зарплати збільшиться у 2023-му;

– реальний розмір зарплати буде нижчим за рівень до лютого 2022-го навіть у 2024-му.

Простіше кажучи, навіть за два роки українці зароблятимуть менше, ніж до повномасштабної війни. І цей сценарій вважатимуть порівняно позитивним. У разі військової ескалації, нових руйнувань та високих ризиків окупації ситуація може погіршитися.

Радник голови Офісу президента України, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов озвучив кілька важливих порад для українців.

Не залишитись без роботи.

Якщо у перші тижні після початку повномасштабної війни роботодавці намагалися зберегти кількість робочих місць, то зараз робити це все важче та важче. Звільнення будуть, у складній економічній ситуації без цього не обійтися.

Є кілька причин для звільнення: закриття підприємства чи скорочення. Залишатимуть критичний персонал – тих співробітників, без яких обійтися буде дуже складно. Також ці співробітники створюють більшу додаткову вартість, тобто заробляють для компанії більше, ніж отримують у вигляді зарплати.

“Тому важливо бути у пріоритеті у керівництва, бути частиною критичного персоналу, бути корисним, відповідальним, етичним. Бути готовим експериментувати, здобувати нові навички, бути корисним в умовах трансформації”, – радить Милованов.

Не втратити зв’язок із близькими.

Важливо також мати можливість розраховувати на допомогу найближчого оточення – насамперед сім’ї. Члени сім’ї, що працюють, у такій ситуації повинні підтримувати пенсіонерів, тих, хто тимчасово залишився без заробітку.

Також у період втрати зарплати варто відмовитись від усіх додаткових необов’язкових витрат. Наприклад, замість оренди житла можна на якийсь час переїхати до батьків, а походи в кафе та ресторани замінити сімейними вечерями вдома.

Знайти свою нішу.

У період активних військових дій бізнесу та українцям варто шукати варіанти роботи для Збройних сил. А після закінчення війни – адаптовуватися до нових потреб економіки. “Потрібно інвестувати в навички, які будуть потрібні після війни. Післявоєнна економіка трансформуватиметься”, – каже Милованов.

Хто буде затребуваний і що з демографією

Попит матимуть ті, хто працює на відновлення інфраструктури, логістики, йдеться у звіті НБУ. А от працівникам промислових підприємств доведеться пройти довгий шлях відновлення галузей.

“Попит на працівників промислових видів діяльності залишатиметься порівняно слабким, оскільки відновлення зруйнованих виробничих потужностей потребуватиме значного часу. Крім того, скорочення робочої сили, зокрема виїзд працездатного населення за кордон, може призвести до гострого дефіциту працівників в окремих галузях”, – зазначає регулятор.

Милованов додає: також буде потреба у реабілітологах, психологах, учителях. Військові розробки та навички також можна використовувати й у цивільній економіці. Наприклад, оператори дронів можуть з їхньою поміччю займатися допомогою ДСНС, доставляти вогнегасники тощо.

Національний банк також озвучив і прогноз щодо ситуації з біженцями. Серед важливих оцінок варто звернути увагу на таке:

– 2023-го кількість біженців, які не повернуться до України, становитиме 2,5 млн осіб;

– більшість українських біженців – жінки з вищою освітою і діти;

– опитування показують, що частина біженців уже вчить мову країни, в якій вони перебувають, і знайшли роботу.

Загалом очікується дві хвилі повернення біженців. Перша – восени після закінчення літніх канікул. Друга – після закінчення війни. Наразі, коли кількість робочих місць значно менша, ніж охочих їх зайняти, мільйони біженців частково звільняють українську економіку від необхідності пошуку коштів для соціального захисту.

Однак у майбутньому це призведе до масштабних проблем. Перша – критична нестача фахівців на окремих напрямах. Друга – ще більша пенсійна криза. Кількість тих, хто працює, скоротиться, а ось кількість пенсіонерів зменшиться не настільки суттєво.

“В результаті в 2022-му негативне сальдо мігрантів становитиме орієнтовно 3,2 млн осіб. У 2023 році воно скоротиться до 2,5 млн осіб і стабілізується дещо нижче цього рівня в 2024-му. Водночас продовження військових дій та ризики безпеки цьому можуть перешкодити”, – зазначають у НБУ.

Загалом очікувати миттєвого відновлення економіки після перемоги не варто. Логістичні ланцюжки порушені, підприємства знищені, а демографічна ситуація значно погіршилась. Однак після кризового падіння економіка обов’язково почне зростати. Й у разі проведення швидких реформ й отримання фінансування від ЄС та інших партнерів уже незабаром ситуація може кардинально поліпшитись.