“Вся була у крові – і комбінезон, і лижі, і черевики”: що сталося з українською лижницею у першій гонці на Олімпіаді в Пекіні

28-річна українська лижниця Вікторія Олех у своїй дебютній гонці на Олімпіаді-2022 понад 10 км не могла зупинити носову кровотечу. У скіатлоні вона насилу змінила лижі, бо все розпливалося перед очима, але з дистанції дебютантка Ігор не зійшла, хоч і показала на фініші лише 60-й результат.

Obozrevatel зателефонував Вікторії у Китай і дізнався, що сталося з нею під час гонки. Також лижниця розповіла про суворі погодні умови на трасі та феноменальну норвежку Йохауг, яку ніхто не може зупинити.

– Якщо чесно, я не знаю, що могло статися. Тут в принципі велика висота – 1800 м над рівнем моря. Можливо, тиск. У мене в п’ятницю напередодні гонки таке було: я бігала, і кров з носу пішла. І ось у суботу під час скіатлону це знову повторилося. Як пішла кров на першому колі, після першого ж підйому, так і продовжувала йти протягом усієї дистанції.

Тренер на другому колі сказав: “Якщо погано почуваєшся – сходь”. Я киваю, але продовжую бігти, як би важко і погано не було. Я просто намагалася зробити щось, щоб кров не дуже текла. Тому що я вся була у крові – і комбінезон, і лижі, і палиці, і черевики. Наковталася трохи, і почало нудити. Але думаю: “Ні, ні. Я коньок добіжу. Перевзуюсь і добіжу”. Намагалася зібрати всі сили, які були в мені, щоб не зійти.

Коли вже в самому боксі змінювала лижі з класики на “коньок”, то, розстібнувши класичне кріплення, у конькове просто не могла потрапити – у мене все пливло перед очима. Я сама, якщо чесно, “стресанула”. Перехвилювалась.

– Я уявляю, дебют на Олімпіаді – і тут таке…

– Так. І дистанція немаленька – 15 км. 7,5 км бігли класичним ходом і стільки ж – коньковим. Та й коло важке – підйоми досить затяжні. Вони не зовсім круті, але довгі. Потрібно себе стримувати та контролювати. І погодні умови непрості – сильний вітер. Такі пориви бувають, що просто зупиняються лижі і ти починаєш задихатися.

– Якщо чесно, поки не було подробиць про ваш стан, я припустила, що ви впали. Бо чула багато коментарів про те, що сніг у Китаї жорсткий і падінь на старті гонки було достатньо.

– Так, переді мною теж падали. І хоча на Олімпіаді я вперше, але є досвід виступів на найсерйознішому рівні, зокрема, брала участь в юніорських чемпіонатах світу, тому знаю, як дівчата бігають і які можуть бути наслідки. У чоловіків такого нема. Вони якісь стриманіші. Починають у натовпі спокійно, ніхто нікуди не лізе. А потім, уже перед фінішем, починають розбиратися і група розтягується. У нас же з перших метрів починають бігти одна перед одною – по палицях, по лижах одна одній.

Минулого року ми теж бігли скіатлон на етапі Кубка світу у фінському Лахті. Це тут траса широка, і кола проходили паралельно – і класика, і коньок поряд. А зазвичай одне коло класичне, а інше – конькове. Зі старту є п’ять або шість лиж. І всі намагаються в них із самого початку застрибнути. Я так по брівці намагалася пройти. А поряд були завали, поламки палиць. Потім вони піднімаються, наздоганяють і їдуть від нас, але ти принаймні спокійний і продовжуєш йти своїм темпом з цілим інвентарем.